Низь (низинка, низзя) – один з найвідоміших в українській вишивці рахунковий шов. Базою для низинки є техніка “вперед голку”, а саме вишивання виконуються зі споду (з вивороту). Сама назва низь й спричинена тим, що шов вишивається з низу полотна. Ця техніка найбільш характерна для Поділля та Гуцульщини, втім досить часто зустрічається й на Буковині, Покутті, Бойківщині, Волинському Поліссі.  

Загальні особливості техніки

Низь створює чіткі діагональні лінії, тому її візерунки дуже геометричні і характерні на відміну від хрестика, наприклад. Низь має декілька різновидів за технікою та напрямами виконання: проста і замкова, повздовжня і поперечна, завертана низь та “стрибунка”. Фактура вишивки абсолютно неповторна саме завдяки тому, що низь вшивається зі спідньої сторони полотна. Щільний візерунок низі майже неможливо вишивати “з лиця”, бо нічого не видно. Натомість, з вивороту все видно і вишивати легше.