Лабораторна 3

Лабораторна робота № 3

стулентки групи 1 МСОТ

Волинець Віти Миколаївни

Тема: Модернізація процесу навчання на основі використання єдиного інформаційного освітнього середовища.

Мета: вивчити цілі інформаційної освіти, переваги організації єдиного освітнього навчання простору з метою модернізації процесу навчання.

Обладнання:

1. Електронний курс лекції 3. 2. Комп’ютер з ОС Windows та пакетом програм Microsoft Office, підключений до локальної мережі ВДПУ та мережі Інтернет.

1.Підготовка педагогів до роботи в єдиному ІОС навчального закладу

Сучасна освіта передбачає активний обмін інформацією між студентами, викладачами та адміністрацією і максимально використовує для цього сучасні засоби ІКТ. Зростання мобільності життя змушує розробляти й впроваджувати мобільні навчальні системи. Швидкі неперервні зміни наукових досягнень та процеси глобалізації економіки, культури сприяють швидкому старінню знань, створенню нових цінностей практично в усіх життєвих аспектах: доступу до ринку праці; здоров’я; управління; індустрії; мистецтва; інформації; способам сприйняття дійсності; формі міжособистісного спілкування; якості життя; освіти і т. ін. Інтенсивний розвиток ІКТ, активне їх впровадження в усі ланки освітньої діяльності породжують низку педагогічних проблем.

Необхідно відзначити відсутність системи в розробці та практичному використанні різноманітних інформаційних ресурсів педагогічного призначення. Засоби інформатизації будь-якого навчального закладу потребують розробки та впровадження різноманітних методичних та технологічних підходів, вимагають відповідних знань студентів. Побудова ІОС навчального закладу становить лише початок становлення та розвитку процесу інформатизації, яка відкриває можливості інтеграції в єдиний інформаційний освітній простір системи освіти України. В умовах формування інформаційного середовища навчального закладу традиційні педагогічні технології перетворюються у педагогічні інформаційні технології, котрі використовуються в усіх формах освітньої діяльності з метою обробки, передачі та розповсюдження інформації, перетворення способів її представлення. Спроби формування ІОС у навчальному закладі переважно зводяться до розв’язання технічних проблем, взаємодії окремих засобів і технологій інформатизації, виникають проблеми універсальної підготовки педагогічних кадрів, які були б здатні комплексно використовувати засоби ІКТ у навчальній діяльності, а також об’єднання в єдину уніфіковану систему інформаційних ресурсів і технологій, що використовуються в навчальному закладі. Відповідно до цих компонентів ІОС передбачає використання комп’ютерної техніки, програмно-телекомунікаційних середовищ та має включати в себе організаційно-методичні, технічні та програмні засоби збереження, обробки, передачі інформації, забезпечувати оперативний доступ до інформації, обміну та спілкування студентів і педагогів. В умовах навчального закладу підготовка педагога в галузі ІКТ має бути спрямованою не тільки на навчання компетентних користувачів, а й на вивчення питань, що пов’язані з використанням цих технологій в освітній діяльності, тобто на виконання завдання формування технологічної компетентності викладача, що становить багаторівневу систему неперервної підготовки педагогічних кадрів в галузі ІКТ. При цьому передбачається постійне підвищення кваліфікації як через систему курсової, так і самостійної підготовки. Можна виділити три рівні комп’ютерної підготовки педагога: початковий, 102 базовий та достатній.  

Початковий рівень передбачає формування знань та вмінь на рівні користувача ІКТ: прийоми роботи з комп’ютером, основи роботи з текстовою та графічною інформацією, основи роботи в мережі Інтранет. Базовий рівень передбачає формування вмінь використання ІКТ як ефективного засобу підвищення якості підготовки, а також для оцінки й аналізу навчальних досягнень студентів. Достатній рівень слід будувати на основі базового рівня. Це передбачає такі додаткові вміння педагога: − інсталяцію системного та прикладного забезпечення; − використання апаратного забезпечення, мережних та Веб-технологій для спільної роботи в освітньому середовищі. У підготовці педагогічних кадрів для роботи в ІОС слід дотримуватися таких дидактичних умов: − модульний принцип організації навчання ІКТ; − забезпечення диференційованого підходу в навчанні; − урахування особливостей навчання студентів, педагогів у побудові змісту і принципів реалізації системи підтримуючого навчання; − підвищення мотивації педагогів до вивчення і використання ІКТ у професійній діяльності. Важливим у складі компетентності педагога в галузі ІКТ є його методична компетентність, що передбачає наявність умінь використовувати свої технологічні компетенції для розробки навчальних програм, котрі передбачають системне та ефективне використання ІКТ у навчальному процесі. Формування базового та достатнього рівня комп’ютерної підготовки педагога може здійснюватися через курсову підготовку, різноманітні форми підвищення педагогічної майстерності в міжкурсовий період на базі навчального закладу. Слід зауважити, що одержані знання, вміння та навички набудуть потреби, якщо в навчальному закладі функціонує ІОС. Створення сучасного ІОС навчального закладу передбачає: − проектування, монтаж та налагодження локальної мережі з виділеним сервером, що об’єднує всі комп’ютерні ресурси навчального закладу; − формування медіатеки та впровадження локальних мережних навчальних програмних комплексів; − створення єдиної інформаційної бази навчального закладу; − надання користувачам регламентованого доступу до інформації. Робота педагога в ІОС потребує модернізації системи методичної роботи навчального закладу, а для цього в навчальному закладі необхідно розробити програму неперервного підвищення професійної компетентності педагогічних кадрів у галузі ІКТ, використання її у відповідності до професійних потреб і здібностей. У процесі навчання в зв’язку з наявністю навчальної компоненти необхідно чітко дотримуватися психолого-педагогічних, методичних і технологічних рекомендацій. Основними вимогами до ІОС є наявність методики його 103 використання в навчальному процесі, відбір навчальної інформації, взаємозв’язок з іншими засобами ІКТ, що входять у середовище. Інформаційні ресурси мають відповідати всім вимогам, що висуваються до традиційних навчальних видань. Ці вимоги будуються з урахуванням вікових особливостей студентів, забезпечують підвищення рівня мотивації до навчання, встановлюють вимоги до відображення інформації.

Праця викладача з навчальними ресурсами в ІОС будується за таким алгоритмом:

1. Аналіз результатів роботи з вивчення тематичних блоків студентами.

2. Визначення рівня засвоєння кожним студентом змісту навчального матеріалу з використання засобів ІКТ, які представлені в навчальному освітньому середовищі.

3. Вибір методики проведення навчальних занять з аналізом можливості використання інформаційних ресурсів.

 4. Проведення порівняльного аналізу цілей і результатів вивчення студентами навчального матеріалу згідно з навчальною програмою відповідно до навчального плану.

5. Здійснення інтеграції навчальних матеріалів засобами ІКТ. Виходячи з цього, впровадження ІОС дає можливість його використання в якості: − засобу навчання; − інструмента пізнання; − засобу телекомунікації; − засобу розвитку особистості; − ефективного інструменту контролю та корекції результатів навчальної діяльності.

2 Схарактеризуйте створення автоматизованої системи управління закладом.

Масове застосування ІКТ у педагогічних ВНЗ висуває необхідність інформатизації освітнього процесу шляхом широкого впровадження методів і засобів інформаційно-комунікаційних технологій, створення на цій основі освітнього порталу з відповідним науково-методичним наповненням і можливостями використання наукових, освітніх та управлінських ресурсів у процесі розв’язання різнорівневих завдань. Портал – це сайт, організований як системне багаторівневе об’єднання різних ресурсів і сервісів. Розрізняють вертикальні портали (присвячені конкретній темі і надаючи різні сервіси в її рамках) і горизонтальні портали, або портали загального характеру, що пропонують набір сервісів, обслуговуючих різні теми. Вертикальний портал – це сайт, пов’язаний з галуззю або конкретною проблемою. Існують і інші підходи до формулювання визначення «портал»: інформаційний і функціональний. При інформаційному підході портал є єдиною 105 точкою доступу до інформаційних ресурсів підприємства, при функціональному – контейнер для технологічних сервісів, об’єднуючий пошук, розсилку новин, можливості спільної роботи користувачів та ін.. Важлива область застосування порталів – це наука і освіта. В сучасній освіті вже зараз набули вагомого значення web-ресурси навчальних закладів, їх структурних підрозділів, окремих працівників освіти. За допомогою Інтернет технологій для широкого загалу стають доступними основні методичні матеріали, розробки занять та системи оцінювання й самооцінки. Таким чином, аналіз педагогічної літератури дозволив зробити висновок, що інформаційно-освітній портал – це сукупність інформаційних, технологічних і адміністративно-організаційних компонентів, взаємозв’язаних з метою реалізації однієї цільової функції – забезпечення якісного освітнього процесу на значній від викладача відстані. Інформаційно-освітній портал має забезпечувати: − єдині засоби навігації, що дозволяє користувачеві швидко і просто знайти потрібний навчально-методичний матеріал; − універсальний набір сервісних служб, які використовує викладач під час викладання дисциплін; − просту технологію використання навчальної інформації; − моніторинг середовища на різних рівнях, збір статистичних даних за широким спектром параметрів та ін. Основними властивостями освітніх порталів є: − універсальність технологічних процесів створення, зберігання і використання навчально-методичних й інших ресурсів, що забезпечують ведення навчального процесу; − інтегрованість в єдиний інформаційний простір різних груп засобів інформаційних технологій; − інваріантність середовища й технологій до рівня і профілю освіти; − методичне забезпечення дисциплін.